Яворівський національний природний парк

Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка.

Б. Лепкий

Вивчаємо дрібних хижих ссавців - куницевих


    Куницеві – найбільш численна родина із ряду хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і є невід’ємними компонентами біоценозів. Більшість із них виступають важливими регуляторами чисельності мишоподібних гризунів, а також вважаються цінними хутровими звірами.
    Упродовж багатьох років досліджень окремих видів куницевих, а саме: куниць – лісової і кам’яної, тхора лісового, горностая і ласки вдалося вивчити деякі особливості їх біотопного поширення в регіоні Українського Розточчя. Встановлено, що кожен із видів характеризується певними екологічними особливостями поширення: для куниці лісової життєво важливими біотопами (оселищами) є старі ліси; куниця кам’яна пристосувалася до життя поряд з людиною; тхір лісовий у регіоні притримується заболочених ділянок лісу та берегів водойм; горностай також у більшості населяє береги водойм, хоча часто зустрічається в околицях населених пунктів; ласка, переважно, мешкає в біотопах антропогенного походження (с-г угіддях, чагарниках, кар’єрах).


    

    Серед куницевих найбільш поглиблено нами вивчається біологія і екологія  куниці лісової. Дослідженнями встановлено, що оптимальними стаціями для цього виду є масиви лісу із значним відсотком старих насаджень та з переважання широколистяних порід дерев, тут відмічається найвища щільність цього виду. Істотне значення для куниці має ступінь захаращеності лісу. Так, на ділянках середньовікових, пристигаючих, стиглих і перестійних лісів із значною кількістю вітровалу сліди лісових куниць трапляються у 3-4 рази частіше, ніж на тих, де вітровал відсутній, або його є незначна кількість. Пояснюється це тим, що в багатих вітровалом лісах є вдосталь придатних сховищ, а у зимовий період тут концентруються дрібні гризуни – основний корм куниці. В лісових урочищах, де немає достатньої кількості насаджень старшого віку, а є середньовікові і навіть молоді насадження з участю осики і ялини, то куниці досить успішно використовують їх як основні стації. Тобто осика і ялина значно покращують екологічні умови для мешкання виду в середньовікових і навіть молодих насадженнях.
    Отож, при проведенні  санітарно-оздоровчих заходів в лісах необхідно зважати, що є види тварин, яким захаращені ділянки лісів життєво необхідні.



Сергій Стельмах
науковий співробітник Яворівського НПП

AddThis Social Bookmark Button